Що означає Spohad: «спогад» — те, що згадуєш
Spohad — українське слово «спогад», читається «СПО-хад». Чому застосунок так названо, що таке зірки цінності й чому це не рейтинг, а турбота про своє.
Що означає Spohad? Це українське слово «спогад» — те, що ми згадуємо. Читається «СПО-хад», пишеться латиницею й не перекладається, як ім’я. І це не просто гарне слово: воно точно описує, що застосунок робить. Spohad не сортує файли. Він допомагає згадувати.
Звідки така назва?
Автор застосунку з України. Слово йому просто сподобалося, як воно звучить. А потім виявилося, що воно влучає в суть: кожен кадр у телефоні — чийсь спогад. Застосунок, що показує тобі твої кадри, — по суті, застосунок спогадів. Як він з’явився, автор розповідає в статті «Чому я створив Spohad».
Чому не знаєш, що буде наступним
Спогади бувають різні. Теплі й не дуже. Смішні, ніякові, сумні.
У звичайну галерею часто немає потреби заглядати: там і так усе зрозуміло — останні знімки зверху, решта десь унизу. Ти відкриваєш її, лише коли щось шукаєш.
У Spohad стрічка збирається з різних років і різних тек, і ти не знаєш, що буде наступним. У цьому вся принада. Ось кіт, якого вже немає на тій квартирі. Ось торт на десятиріччя сина. Ось чек за холодильник, який ще на гарантії. Кожен кадр — це спогад і емоція. Якщо вони для тебе щось значать — кадр лишається й отримує своє місце. А якщо вже нічого не значать — свайп, і його можна відпустити.
Переглядаючи — згадуєш, підписуючи — створюєш
Коли ти гортаєш стрічку, ти згадуєш. А коли щось робиш із кадром, ти створюєш спогад. Даєш йому назву. Пишеш кілька слів про те, що тоді було. Ставиш теги. Позначаєш серцем. Кладеш у потрібну теку.
Це займає секунди: рядки назви, опису й тегів є просто на картці, а слова можна надиктувати замість того, щоб друкувати. Як потім знайти підписане за секунди — у статті «Як швидко знайти фото на iPhone».
Що таке зірки цінності?
За кожну таку дію кадр отримує зірку цінності:
- назва,
- опис,
- теги,
- вподобайка,
- перенесення на своє місце.
Максимум — п’ять зірок. Зірки не ставляться самі й не ставляться «просто так». Вони з’являються лише тоді, коли ти сам щось робиш із кадром. Тому цінність чесна: вона показує, скільки уваги ти цьому кадрові віддаєш.
Чому саме «цінність»?
Рейтинг — це оцінка, як у школі: п’ятірка, трійка. Оцінюють чуже. А цінність — це те, скільки для тебе важить своє. Спогад не оцінюють. Його бережуть.
Де зберігається цінність
Не під замком усередині застосунку. Назва стає справжньою назвою файлу. А опис, теги й зірки записуються в маленький файл поруч з оригіналом — у відкритому форматі XMP, який розуміють і інші програми для фото. Сам знімок при цьому не змінюється ні на байт.
Якщо колись ти видалиш Spohad, твої назви, описи, теги й зірки лишаться поруч із твоїми файлами.
Один спогад — одна зірка
Усередині застосунку саме слово теж працює як одиниця. Один спогад — одна зірка цінності, яку ти даруєш своєму кадру. Скільки спогадів з’являється за вечір — стільки разів ти по-справжньому дивишся на своє життя.
Не «розібрав сто фото». А «створив сто спогадів».
Слово, що змінюється
І маленький секрет наостанок. Відкрий головну сторінку сайту й торкнись слова Spohad угорі. Літера за літерою воно перетвориться на слово твоєї мови — «Спогад», «Memory», «Erinnerung» — потримається кілька секунд і повернеться назад. У застосунку те саме: слово в шапці екранів можна торкнутися. Це не реклама й не підказка. Просто подарунок тим, хто помітить.
Там само, на головній, можна погортати стрічку просто в браузері. А якщо хочеться зрозуміти, яким буває вечір з такою стрічкою, — прочитай «Вечір замість соцмереж».