Як розібрати сімейний фотоархів: 5 ТБ за 20 років

Як розібрати сімейний фотоархів, до якого роками не доходять руки? У нас із дружиною такий архів є: п’ять терабайтів за двадцять років. Я зробив Spohad, зокрема й заради нього — щоб його можна було розібрати не за комп’ютером, а лежачи в ліжку, по одному кадру.

Звідки береться смітник на п’ять терабайтів?

Спершу туди потрапляли знімки з простого фотоапарата-мильнички та старих кнопкових телефонів. Потім з’явився iPhone, а з ним — нова традиція: раз на рік у дружини переповнюється телефон, і вона просить мене все скинути на диск. З iPhone на комп’ютер це робити вкрай незручно. Але врешті я це роблю. Так за двадцять років нашого життя й зібралося п’ять терабайтів.

Тільки це не цифровий фотоальбом. Це шухляда, до якої все скинуто впереміш. Там відпустки й дні народження. Але поруч із ними — тисячі випадкових скриншотів, знімків «про всяк випадок», документів, сміття й дублікатів.

Чому до сімейного архіву не доходять руки

Бо розбирати його — робота, якій не видно кінця. Сісти ввечері за комп’ютер, відкрити теку «2014», побачити чотири тисячі файлів з іменами на кшталт IMG_8812 — і закрити. Це не відпочинок.

І я певен: так у мільйонів людей. Десь лежить диск, на ньому роки життя, і ніхто вже не знає, що там.

Чого я хотів

Одного. Щоб дружина могла навести лад у цьому архіві, лежачи в ліжку. Не за комп’ютером, не на вихідних, не «коли буде час». А так, як гортають стрічку перед сном.

Як розібрати архів на зовнішньому диску чи NAS з iPhone?

Спершу диск має бути видно в застосунку «Файли» на iPhone. Флешка чи зовнішній диск підключаються кабелем, а домашнє мережеве сховище (NAS) — мережею, через сам «Файли». Докладно про мережевий диск — у статті «Як підключити NAS до iPhone».

Далі у Spohad ця тека додається як джерело — і архів перетворюється на стрічку: один кадр на весь екран, наступний — знизу. Нічого не копіюється в телефон цілком, файли підвантажуються в міру того, як ти гортаєш.

І лишається тільки вирішувати:

• відпустка на морі — свайп до Спогадів;
• давно непотрібний скриншот — до кошика;
• знімок документа — до Збереженого, раптом знадобиться;
• не знаєш — гортаєш далі. Кадр повернеться наступного разу.

Нічого при цьому не рухається одразу. Рішення накопичуються, їх можна переглянути й скасувати. Файли переносяться лише тоді, коли натискаєш «Зберегти».

Не все одразу

П’ять терабайтів не розбираються за вечір. І не треба. Spohad не вимагає закінчити. Сьогодні двадцять хвилин, завтра десять. Стрічка щоразу добирає кадри по-новому — з різних років і різних тек, тому це не схоже на «продовжити з того місця». Це схоже на соцмережу: ніколи не знаєш, що буде наступним.

І потроху зі смітника виростає альбом. Ось тека «Море, 2015», і в ній лише гарні кадри. Ось «Весілля». Ось «День народження». Якщо в архіві багато майже однакових знімків, їх зручніше розбирати разом — Spohad знаходить дублікати в розкладених теках і показує їх поруч.

Підписи лишаються з файлами

Усе, що вона підпише, не загубиться всередині застосунку. Назва стане справжньою назвою файлу — замість IMG_8812 буде «Море, перший день». Опис, теги й цінність ляжуть у маленький файл поруч із фото, у відкритому форматі, який розуміють і інші програми для фотографій. Сам знімок при цьому не змінюється ні на байт. Підписувати можна голосом із клавіатури — як це допомагає потім знаходити потрібне, розказано в статті «Як швидко знайти фото на iPhone».

Для архіву на двадцять років це головне. Навіть якщо диск одного дня відкриють на іншому комп’ютері, через десять років, без Spohad, — назви й підписи будуть там само, поруч із фотографіями.

Коротко: як розібрати сімейний фотоархів

1. Підключи диск до iPhone, щоб його було видно в застосунку «Файли».
2. У Spohad додай теку архіву як джерело.
3. Гортай стрічку й розкладай свайпами: Спогади, Збережене, кошик.
4. Важливе підписуй — назву, опис, теги, можна голосом.
5. Натисни «Зберегти», коли закінчив: файли переїдуть по теках просто на диску.
6. Повторюй по 10–20 хвилин, коли хочеться. Закінчити за раз не потрібно.

Якщо архів лежить не на диску, а в самому телефоні й той уже повний, почни зі статті «Як звільнити місце на iPhone».

Другий шанс

Я не знаю, що знайде моя дружина в цих терабайтах. Можливо, щось, що давно загубила. Можливо, старе фото, зняте на мильничку задовго до першого смартфона. Можливо, просто поностальгує пів години й засне з усмішкою.

Я зробив Spohad, щоб дати таким архівам другий шанс. Щоб роки життя перестали бути «диском, до якого не доходять руки», і знову стали тим, чим були завжди, — спогадами. Спробуй стрічку на головній — так виглядає перший вечір з архівом.